Сьогодні в Україні стартував #Національний_тиждень_читання, який проводиться за ініціативи #Український_інститут_книги спільно з #Міністерство_культури_та_інформаційної_політики_України і проходить під гаслом #Знайди_свою_книжку!

        Достеменно не відомо, коли перша українка заслонила голову хустиною. Вважається, було це приблизно в XVII столітті, тоді хустина замінила давніші головні убори — обрус та намітку.

Перші хустки виготовлялися з домотканого полотна, лляної чи вовняної нитки.

Покривали волосся хусткою переважно заміжні жінки, дівчата ж носили стрічку чи віночок.

Хустка служила не тільки засобом охайності під час роботи по господарству чи захистом від спеки та холоду. Її одягали як оберіг, який захищав від зурочень.

        Народних обрядів, де використовується хустка, дуже багато. До нині збереглася традиція на весіллі покривати голову нареченої хустиною. Та й у давнину з юних років кожна дівчина вишивала собі хустки для сватання: роздати сватам, нареченому, свекрусі. Їх мало бути до чотирьох десятків. Хустину, яку отримував наречений, беріг усе життя. Якщо гинув десь на чужині чи захищаючи країну, з цією хустиною його проводжали в останню путь або нею перев’язували похоронний хрест.

        Темна, як ніч, хустка й нині вкриває голову вдів, жінок, які втратили близьких.

Коли в родині народжувалася дівчинка, хустку невеличких розмірів в’язали на ворота. Якщо хлопчик, ґудзували вишитий рушник.

Найчастіше жіноцтво красувалося хустками, йдучи до церкви. Кожне релігійне свято вимагало певного дрескоду. Так, на Великдень до церкви йшли в червоних хустках, кольору сонця та писанок. Блакитним заслоняли голову на свята, присвячені Діві Марії. Цей колір символізував її чистоту та божественну силу. Зелені хустки, звісно, одягали на Трійцю або Зелені Свята. Біла хустина символізувала дівочу чистоту, таку досі одягають на вінчання.

        А як тільки їх не зав’язували! Так, відомий вузлик на чолі називається Солоха, його започаткували в центральній Україні.

        “На Поділлі найчастіше зав’язували хустку на підборідді. Іноді заміжні жінки обмотували кінці хусток навколо голови й ховали їх, така форма нагадувала тюрбан”. Щодо вишивки подільських хусток, нашому краю притаманні візерунки на хустках переважно такі, як і на рушниках. А це — кола, зірки, ромби, ромби в середині з крапочками (символ засіяного поля) тощо. Часто зустрічається світове дерево — символ процвітання роду. На дівочих хустках зображали символи чистоти й непорочності: лілею, барвінок, ружі. Часом рукодільниці такий гарний малюнок вдавався, що не хотілося його ховати — хустку носили на плечах.

    За хустиною можна було дізнатись і про вік жінки: молодиці носили яскраві, жінки поважного віку — темніші. Найдорожчими хустками вважалися оксамитові чи шовкові.

        Аби купити гарну фабричну хустку дружині, чоловік мав зо два тижні добряче попрацювати.

        І справді українська хустка — безцінне багатство! Нині мода на хустки повертається, вона стає елементом гардеробу багатьох дівчат, жінок і не лише українок.

        Я також долучилася до цього свята і підтримала флешмоб.

    

                                                 Презентація

 

 

Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек розпочато.

План заходів бібліотеки

Ямпільської спеціальної школи

до Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек

«Краєзнавство в шкільній бібліотеці: нові традиції та цінності»

Дата проведення	Назва заходу	Місце проведення	Відповідальний
І тиждень «Це моя Україна, це моя Батьківщина»
01.10.2021	Відкриття Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек. День відкритих дверей у  шкільній бібліотеці.	Приміщення шкільної бібліотеки	Гуравська А.Е.
Впродовж місяця	Розміщення на сайті школи та блогу бібліотекаря матеріалів з теми Всеукраїнського місячника.		Гуравська А.Е.
Впродовж місяця	Огляд віртуальних бібліотечних виставок сучасної української літератури «Книги, які читаю Я…»	Приміщення шкільної бібліотеки	Гуравська А.Е.
Впродовж місяця	Підготовка і розповсюдження тематичних рекомендаційних списків, що інформуватимуть про літературу з краєзнавчої  тематики.	Приміщення шкільної бібліотеки	Гуравська А.Е.
04.10-08.10	«Природа рідного краю очима художника»                             Виставка-експозиція	Приміщення шкільної бібліотеки	Гуравська А.Е.
ІІ тиждень  «Покоління незалежних»
11.10-15.10	«Від краєзнавства до краєлюбства»                  Виставка-колаж      Бесіди біля книжкової виставки	Приміщення шкільної бібліотеки	Гуравська А.Е.
13.10-14.10	«Герої не вмирають»                   Виставка-пам'ять         Бесіди біля книжкової виставки	Приміщення шкільної бібліотеки	Гуравська А.Е.
14.10	"Козацька Україна: сторінки історії" Тематична виставка одного дня Коментований перегляд літератури	Приміщення шкільної бібліотеки	Гуравська А.Е.
11.10-15.10	«Україна – славний край козацький»Методико-бібліографічні матеріали	Приміщення шкільної бібліотеки	Гуравська А.Е.
13.10	«У звичаях, традиціях народу та душу України впізнавай»                  День краєзнавства	Приміщення шкільної бібліотеки	Гуравська А.Е., вч.історії
13.10	Випуск стінної газети до Дня захисника України.	Приміщення шкільної бібліотеки	Гуравська А.Е.
15.10	«Знатні люди нашого краю»   Мультимедійна презентація	Приміщення шкільної бібліотеки	Гуравська А.Е.
ІІІ тиждень «Літературне мистецтво рідного краю»
18.10-22.10	Тиждень голосних читань «Казками та легендами повито рідний край» (2-10 кл.)	Приміщення  класних кімнат	Гуравська А.Е.,вч.почат.класів,вч.укр.мови
IVтиждень «Ти в серці, вічна і єдина, моя маленька Батьківщино!»
25.10	«Подорож у давнину рідного краю»               Краєзнавчий ранок (7-8 кл.)	Приміщення шкільної бібліотеки	Гуравська А.Е.
26.10	«Шумлять дерева мого краю»                 Екологічна вікторина (9-10 кл.)	Приміщення шкільної бібліотеки	Гуравська А.Е.
27.10	«Природа у поезії» Нон-стоп конкурс віршів (на перервах)	Приміщення шкільної бібліотеки	Гуравська А.Е.
29.10	Підведення підсумків місячника. Відзначення читачів, які долучилися до організації та проведення місячника.	Приміщення шкільної бібліотеки	Гуравська А.Е.

9 причин регулярно читати:

Книга збільшує словниковий запас

Знижує стрес

Розвиває мислення

Захищає від хвороб мозку

Додає впевненості

Робить нас більш творчими

Покращує сон

Покращує мозкову активність

Покращує концентрацію

 

 

День захисту дітей

Легенд про вишиванку багато, а ось для вас декілька фактів.

1. Вишиванка не була просто звичайним повсякденним одягом, і навіть не просто "одягом з нагоди". Українська вишита сорочка — це оберіг, який містить сакральні символи та енергетику вишивальника. У звичайні дні носили "буденки".

2. Жіночі та чоловічі сорочки у давнину кроїли однаково. Пізніше їхній крій різнився. Прості люди шили їх з льняного чи конопляного полотна.

3. Для оздоблення наші предки використовували два кольори. Червоний свідчив про життєдайну енергію сонця, кохання, радість землі. Чорний наші пращури наділяли магією життєвої сили рідної землі. А от традиційні нині маки в оздоблені не використовували, бо вважалися символом печалі та смерті.

4. У кожного регіону була своя власна вишивка, техніки могли вирізнятися навіть від села до села.

5. На наших теренах це ремесло відоме ще за скіфів, а от першу школу вишивки в Київській Русі заснувала в ХІ столітті сестра Володимира Мономаха Анна.

6. Вишиванка вважалася символом вірності. У багатьох чумацьких піснях зустрічаються тези про "невипрану сорочку" — адже випрати її мала право тільки дівчина, якій чумак зберігає вірність. Прання сорочки іншою жінкою підтверджувало факт зради.

7. Повсякденним одягом вишиванка стала завдяки Івану Франку та, як не дивно, Микиті Хрущову. Перший почав одягати з європейським костюмом, і таким чином започаткував своєрідну моду. Другий мав колекцiю чудового українського вбрання та одягав його залюбки. За ним почала повторювати партійна еліта, а в історії зберіглася історія про американського фермера Рокуела Гарста, який пропонував Хрущову за вишиванку елiтного коня.

8. Перший бум на вишиванки в Європі стався не після Майдану, коли найвідоміші бренди почали включати елементи української вишиванки в свої колекції — Жан-Поль Готьє, Джон Гальяно, Gucci, Valentino, Dolce&Gabbana. Вперше це сталося у 1876 році. Тоді Олена Пчілка (мати Лесі Українки) випустила альбом з українськими вишиванками. Він зробив фурор у модних колах Європи та викликав хвилю цікавості до національного вбрання українців.

9. На сьогодні свято набуло всеукраїнських масштабів, до нього долучилися діаспора, а також прихильники України. Загалом акцію підтримують у щонайменше 60 країнах світу. Свято має на меті зберегти та популяризувати народні традиції створення і носіння вишитого українського одягу.

Більше про вишиванку та свято ви дізнаєтеся, завітавши до шкільної бібліотеки

 

 

26 квітня – 35 річниця аварії на Чорнобильській АЕС

        Чорнобиль… Це слово назавжди увійшло в людську свідомість як символ глобальної екологічної катастрофи.

26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС пролунало два вибухи. Спалахнув реактор, в якому у той час знаходилося близько 200 т урану. Крізь зруйновану обшивку радіоактивні речовини вирвалися назовні, отруюючи усе живе навколо в радіусі багатьох кілометрів. Вибух зруйнував життя тисячам людей і утворив багатокілометрову зону відчуження, назавжди закарбувався в пам’яті народів.

        До ліквідації наслідків катастрофи було залучено близько 240 тисяч рятувальників. Перші пожежники, які прибули гасити полум’я, не мали спеціальних засобів захисту, тому отримали високі, навіть смертельні, дози радіації. Завдяки їм, вдалося запобігти водневому вибуху, що міг відбутися, якби реактор продовжував палати.

        Згодом підрахували, що загальна радіація ізотопів, викинута тоді в повітря, була в 30 разів більшою, ніж під час вибуху атомної бомби в Хіросімі, і першими, хто відчув її на собі були працівники станції та рятівники. Одразу після аварії майже 8,5 млн людей були опромінені. Навколо Чорнобильської АЕС забрудненими і непридатними для проживання залишилися 155 тисяч квадратних кілометрів територій, з них 52 тис кв. км – сільськогосподарські землі.

        З 30-кілометрової зони відчуження було вивезено 115 тисяч осіб. Згодом небезпечний реактор накрили бетонним саркофагом, який мав би запобігати подальшому забрудненню середовища.

        Через 35 років після аварії, з огляду на відсутність людей, на цій території утворився умовний заповідник. В чорнобильській зоні знайшли притулок безліч видів тварин та птахів, серед яких все частіше можна зустріти рідкісні види. І хоч територія ще не зовсім безпечна для постійного проживання, поодинокі люди починають на ній заселятися.

     З 15 березня бібліотека Ямпільської спеціальної школи запрошує усіх взяти участь у тижні дитячого читання «Книжкові таємниці в книжковій скарбниці».

    На читачів чекає яскравий тиждень насичений різноманітними заходами та приємними зустрічами. У перенасичений інформацією час свято набуває особливого значення: допомагає дітям відчути радість спілкування з книгою, нагадує дорослим про значення друкованого слова, привертає увагу до проблем читання.

    Своїх юних користувачів бібліотека запрошує відвідати різноманітні цікаві заходи протягом усього Тижня читання. Він буде наповнений зустрічами з найулюбленішими дитячими книжками, героями літературних творів, письменниками, літературними подорожами, іграми та вікторинами.

«А казка, діти, справжнє диво,

Там подвиги й пригоди є.

Вона кінчається щасливо..»

    До уваги учнів презентуються виставки-інсталяції «Читай, гортай, світ пізнавай», «Відчиняє двері казка».

    Мрієш про машину часу, щоб потрапити в минуле? Хочеш дізнатися про історичні фентезі події, що відбувалися в Україні, та стати учасником подій разом з літературними героями? Тоді зверни увагу на виставку одного жанру «Історія України в романах» та виставку-персоналію творів В.Рутківського «Ми читаємо про Україну»

    Тепло затишно, пізнавально та цікаво у шкільній бібліотеці.

 

З приходом весни до нас стрімко наближаються Шевченківські дні. І це не випадково: щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас і щороку новим, неповторним.

Розпочато цикл заходів, приурочених цим дням виставкою- вшануванням  «Велич Тарасового слова», яка організована в шкільній бібліотеці та бесідами біля книжкової виставки.

10 березня в  шкільну бібліотеку  на шевченківське свято  віртуальну подорож-екскурсію «Благословен той день і час, коли прослалась килимами земля, яку сходив Тарас…»  завітали учні  -х класів, щоб не просто вшанувати пам'ять геніального поета, а відчути його невмируще слово серцем, поринути до хвилюючого світу його любові.

Учні школи прийняли активну участь у акції «Діти читають Кобзаря». З великим захопленням діти розповідали вірші, прослухали записи пісень на слова Т.Г.Шевченка у виконання українських співаків.

 

9 березня минає 207 років з дня народження Тараса Шевченка. Син кріпака, який став одним з найвидатніших культурних діячів в історії та душею українського народу.

⠀

Розповідаємо маловідомі, але дуже цікаві факти про Кобзаря.

Шевченко

                

25 лютого виповнилося 150 років від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач), славетної письменниці, перекладача, публіциста, фольклориста, громадського діяча

В бібліотеці Ямпільської спеціальної школи до 150-річчя від дня народження Лесі Українки – видатної української письменниці, поетеси, перекладача відбулась презентація ювілейної книжково-ілюстративної виставки-вшанування «Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я..», на якій представлена література, що допоможе дізнатись більш ширше про життєвий та творчий шлях письменниці, різноманітність і багатство її літературних творів.

Учні 8-го класу взяли участь у поетичному вернісажі «Я маю в серці те, що не вмирає».

Вчитель української мови Базилюк Л.І. провела урок – презентацію життєвого та творчого шляху Л. Українки «Так! Я буду крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні… Буду жити! ». Учні 7 класу підготували цікаву інформацію про творчість письменниці.

Учні та педагогічні працівники із задоволенням взяли участь у флешмобі «Ні, я жива, я буду вічно жити»