190 років з дня народження Марко Вовчок

    Письменниця, майстриня психологічного оповідання, казкарка, перекладачка та мандрівниця. Уславила своє ім’я як авторка творів про історичне минуле України, зокрема кріпаччини та поневоленого стану жіноцтва часів панщини.

        Марія Вілінська, більш відома під псевдонімом Марко Вовчок, походила із дворянської родини. Рідною мовою письменниці була російська, втім найширшого визнання вона отримала з часу виходу в світ низки творів, написаних українською мовою. Вважається, що саме її чоловік, етнограф та фольклорист Опанас Маркевич прищепив письменниці любов до української мови та культури, втілені авторкою на сторінках її літературного доробку.

    Авторський спадок Марка Вовчка сформовано тритомною збіркою творів «Народних оповідань», опублікованих впродовж 1857-1865 рр. До цієї уславленої тріади увійшли такі оповідання, як «Панська воля», «Горпина», «Три долі», «Ледащиця», «Кармелюк» та «Невільничка». Окремо надрукованими повістями було видано «Інститутку» (1862), «Чортову пригоду» (1860) та «Від себе не втечеш» (1862).

 

13 грудня відмічаємо 130 років від дня народження Миколи Хвильового (Микола Григорович Фітільов) (1893 - 1933), культового українського письменника, автора новел, оповідань, повістей і памфлетів.

За своє недовге життя став однією з ключових та найтрагічніших фігур національної літератури, один з представників "Розстріляного відродження", митець, що будував ідеологію національно-культурного відродження України й виступав за інтеграцію українського в європейську та світову культуру. Упродовж багатьох десятиліть твори Миколи Хвильового були вилучені з читацького вжитку, друкувалися, не згадувалися при радянській владі, а ім'я письменника, здавалося, назавжди забороненим і забутим.

На думку сучасників він був аскетом і фанатиком, вимогливим до себе і до інших, хворобливо вразливий і гордий, а часом - ніжний і сором'язливий, залюблений у слово, у форму, мрійник.

Приєднуйтеся та читайте твори М. Хвильового.

 Щедрий вівторок.

В шкільній бібліотеці учні школи взяли участь у флешмобі "Дерево благодійності", де кожен бажаючий міг поділитися власними історіями про добрі справи.

 

       Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

      На жаль, наша історія має багато «чорних» сторінок, одна з яких – Голодомор 1932-1933 років. Геноцид українського народу, який забрав мільйони життів, цілі села, що назавжди зникли з карти. Досить довго радянська влада приховувала цей злочин, та й сьогодні, особливо в інформаційній пропаганді країни-агресора, можна часто почути неправдиву теорію про «неврожай» та «посуху». Голодомор забрав не одне покоління. Важливо пам'ятати про Голодомор, бо це наймасштабніший злочин, вчинений радянським тоталітарним режимом проти українського народу.

      Схилімо голови в глибокій жалобі за тими людьми, які загинули голодною смертю. У спільній молитві згадаймо усіх жертв голодоморів!

 

21 ЛИСТОПАДА ДЕНЬ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ.

Українці, як свідчать героїчні сторінки історії, ніколи не змиряться з несправедливістю, беззаконням і приниженням людської гідності, бо вони свято бережуть традиції визвольної боротьби. В цей день ми вшановуємо тих, хто не тільки своїми справами, а й втраченим життям продемонстрував бажання жити у вільній демократичній державі.

Віртуальна виставка "Революція Гідності"

 

         Толерантність – це повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Також толерантність – це єдність у різноманітті, те, що переходу від війни до культури миру. Для громадян це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.

Відеоповідомлення "До толерантності крок за кроком"

 

     

         Традиційно щороку 21 вересня в усьому світі відзначається День миру , встановлений резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй.

Ще у 1982році Асамблея постановила, що День миру буде відзначатися як день глобального припинення вогню і відмови від насильства, та запропонувала всім державам і народам дотримуватися режиму припинення воєнних дій протягом цього дня.

     Але сьогодні, зневажаючи всі міжнародні норми, закони і правила росія веде жорстоку, агресивну війну з Україною.

    Ми, українці, хочемо миру. Але миру не в рабстві.

Тож, згадаємо і вшануємо всіх, хто виборює перемогу і наближає мир в Україні.

Пропоную вашій увазі добірку книг про стійкість та мужність захисників України.

 Друзі! А ви пам'ятаєте, які дитячі книжки були популярними упродовж років незалежності України? Якими зачитувались ви або ваші друзі? Пропонуємо до вашої уваги особливу підбірку справжніх українських бестселерів. І можливо саме в ній ви відшукаєте свою улюблену книгу!

                                                                             Книги 

 

Всесвітній День книголюба відзначається 9 серпня кожного року. Це неофіційне свято, що відзначається з метою заохочення бібліофілів до читання та літератури. Людям радять відкласти смартфони та взяти до рук книгу, щоб почитати. День книголюбів широко відомий у світовому масштабі, однак його походження і засновник досі залишаються невідомими.

Це свято відзначають прозаїки, поети, літератори та видавці, друкарні та книжкові магазини, ну і, звичайно, читачі – ті люди, для яких власне книга і створюється. Саме читачеві, який продовжує робити книгу популярною, в першу чергу присвячений Всесвітній день книголюбів.

Вітаю читачів зі святом і рада завжди зустрічі у шкільній бібліотеці!

 

Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія - творців слов’янської писемності.

24 травня православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі.

Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки - глаголиця і кирилиця.

Більше про братів Кирила та Мефодія та про розвиток слов’янської культури у Київській Русі дивіться за посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=DagQwDHfTAk

 

Щорічне свято День героїв було запроваджене на честь всіх захисниць та захисників України, які протягом багатьох століть боролися за її незалежність та територіальну цілісність і продовжують робити це нині.

Рішення створити таку важливу подію було прийняте під час II Великого збору Організації українських націоналістів 1941 року. А дату обрали на честь видатного громадського діяча, командира збройних сил, ідеолога українського націоналізму Євгена Коновальця. Його 23 травня 1938 року підступно вбили в Роттердамі. Спершу День героїв святкували підпільно, але зі здобуттям Україною незалежності воно почало набувати все більшого розголосу. Особливо важливим воно стало після початку російсько-української війни, коли нові герої боронять нашу рідну Батьківщину.

Вічна пам‘ять усім, хто віками боровся за вільну Україну! Честь і слава усім, хто сьогодні захищає нашу свободу!

Слава Україні! Героям - слава!

Більше про цей день ви дізнаєтеся за посиланням, а також із добірки книжок!

https://www.youtube.com/watch?v=i_jBV8CMgws

 

 

 

Найбільша техногенна катастрофа XX століття сталася 26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції. Під час експерименту в четвертому реакторі відбулося два вибухи, після яких назовні потрапили небезпечні радіоактивні ізотопи.

Аварія на ЧАЕС має багато складних аспектів для обговорення, серед яких подвиг ліквідаторів пожежі, мільйони людей, які отримали значні дози випромінювання, тисячі загиблих, шкідливі наслідки для довкілля.

Аварія на Чорнобильській АЕС є частиною історії нашої країни, спільним болем, але відгукується в різних куточках світу.

До вашої уваги відео-огляд події "Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій Землі"

Видео-огляд

 

Сьогодні, 23 квітня, світ відзначає Всесвітній день книги та авторського права – свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх-всіх, хто часом залишається «за лаштунками» книговидання.

Всесвітній день книги й авторського права святкують щороку з 1995 р. Генеральна конференція ЮНЕСКО обрала цю дату з огляду на її символічність для світової літератури.

Нині Всесвітній день книги й авторського права святкують у 190 країнах світу. Цього дня відбувається багато цікавих заходів. Зокрема, проголошення Всесвітньої столиці книги. Проводять виставки, громадські читання, симпозіуми, присвячені проблемам захисту інтелектуальної власности та книговидання.

Книжки – це тисячолітній досвід, який робить безсмертним рід людський на землі.