9 причин регулярно читати:

Книга збільшує словниковий запас

Знижує стрес

Розвиває мислення

Захищає від хвороб мозку

Додає впевненості

Робить нас більш творчими

Покращує сон

Покращує мозкову активність

Покращує концентрацію

 

 

День захисту дітей

Легенд про вишиванку багато, а ось для вас декілька фактів.

1. Вишиванка не була просто звичайним повсякденним одягом, і навіть не просто "одягом з нагоди". Українська вишита сорочка — це оберіг, який містить сакральні символи та енергетику вишивальника. У звичайні дні носили "буденки".

2. Жіночі та чоловічі сорочки у давнину кроїли однаково. Пізніше їхній крій різнився. Прості люди шили їх з льняного чи конопляного полотна.

3. Для оздоблення наші предки використовували два кольори. Червоний свідчив про життєдайну енергію сонця, кохання, радість землі. Чорний наші пращури наділяли магією життєвої сили рідної землі. А от традиційні нині маки в оздоблені не використовували, бо вважалися символом печалі та смерті.

4. У кожного регіону була своя власна вишивка, техніки могли вирізнятися навіть від села до села.

5. На наших теренах це ремесло відоме ще за скіфів, а от першу школу вишивки в Київській Русі заснувала в ХІ столітті сестра Володимира Мономаха Анна.

6. Вишиванка вважалася символом вірності. У багатьох чумацьких піснях зустрічаються тези про "невипрану сорочку" — адже випрати її мала право тільки дівчина, якій чумак зберігає вірність. Прання сорочки іншою жінкою підтверджувало факт зради.

7. Повсякденним одягом вишиванка стала завдяки Івану Франку та, як не дивно, Микиті Хрущову. Перший почав одягати з європейським костюмом, і таким чином започаткував своєрідну моду. Другий мав колекцiю чудового українського вбрання та одягав його залюбки. За ним почала повторювати партійна еліта, а в історії зберіглася історія про американського фермера Рокуела Гарста, який пропонував Хрущову за вишиванку елiтного коня.

8. Перший бум на вишиванки в Європі стався не після Майдану, коли найвідоміші бренди почали включати елементи української вишиванки в свої колекції — Жан-Поль Готьє, Джон Гальяно, Gucci, Valentino, Dolce&Gabbana. Вперше це сталося у 1876 році. Тоді Олена Пчілка (мати Лесі Українки) випустила альбом з українськими вишиванками. Він зробив фурор у модних колах Європи та викликав хвилю цікавості до національного вбрання українців.

9. На сьогодні свято набуло всеукраїнських масштабів, до нього долучилися діаспора, а також прихильники України. Загалом акцію підтримують у щонайменше 60 країнах світу. Свято має на меті зберегти та популяризувати народні традиції створення і носіння вишитого українського одягу.

Більше про вишиванку та свято ви дізнаєтеся, завітавши до шкільної бібліотеки

 

 

26 квітня – 35 річниця аварії на Чорнобильській АЕС

        Чорнобиль… Це слово назавжди увійшло в людську свідомість як символ глобальної екологічної катастрофи.

26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС пролунало два вибухи. Спалахнув реактор, в якому у той час знаходилося близько 200 т урану. Крізь зруйновану обшивку радіоактивні речовини вирвалися назовні, отруюючи усе живе навколо в радіусі багатьох кілометрів. Вибух зруйнував життя тисячам людей і утворив багатокілометрову зону відчуження, назавжди закарбувався в пам’яті народів.

        До ліквідації наслідків катастрофи було залучено близько 240 тисяч рятувальників. Перші пожежники, які прибули гасити полум’я, не мали спеціальних засобів захисту, тому отримали високі, навіть смертельні, дози радіації. Завдяки їм, вдалося запобігти водневому вибуху, що міг відбутися, якби реактор продовжував палати.

        Згодом підрахували, що загальна радіація ізотопів, викинута тоді в повітря, була в 30 разів більшою, ніж під час вибуху атомної бомби в Хіросімі, і першими, хто відчув її на собі були працівники станції та рятівники. Одразу після аварії майже 8,5 млн людей були опромінені. Навколо Чорнобильської АЕС забрудненими і непридатними для проживання залишилися 155 тисяч квадратних кілометрів територій, з них 52 тис кв. км – сільськогосподарські землі.

        З 30-кілометрової зони відчуження було вивезено 115 тисяч осіб. Згодом небезпечний реактор накрили бетонним саркофагом, який мав би запобігати подальшому забрудненню середовища.

        Через 35 років після аварії, з огляду на відсутність людей, на цій території утворився умовний заповідник. В чорнобильській зоні знайшли притулок безліч видів тварин та птахів, серед яких все частіше можна зустріти рідкісні види. І хоч територія ще не зовсім безпечна для постійного проживання, поодинокі люди починають на ній заселятися.

     З 15 березня бібліотека Ямпільської спеціальної школи запрошує усіх взяти участь у тижні дитячого читання «Книжкові таємниці в книжковій скарбниці».

    На читачів чекає яскравий тиждень насичений різноманітними заходами та приємними зустрічами. У перенасичений інформацією час свято набуває особливого значення: допомагає дітям відчути радість спілкування з книгою, нагадує дорослим про значення друкованого слова, привертає увагу до проблем читання.

    Своїх юних користувачів бібліотека запрошує відвідати різноманітні цікаві заходи протягом усього Тижня читання. Він буде наповнений зустрічами з найулюбленішими дитячими книжками, героями літературних творів, письменниками, літературними подорожами, іграми та вікторинами.

«А казка, діти, справжнє диво,

Там подвиги й пригоди є.

Вона кінчається щасливо..»

    До уваги учнів презентуються виставки-інсталяції «Читай, гортай, світ пізнавай», «Відчиняє двері казка».

    Мрієш про машину часу, щоб потрапити в минуле? Хочеш дізнатися про історичні фентезі події, що відбувалися в Україні, та стати учасником подій разом з літературними героями? Тоді зверни увагу на виставку одного жанру «Історія України в романах» та виставку-персоналію творів В.Рутківського «Ми читаємо про Україну»

    Тепло затишно, пізнавально та цікаво у шкільній бібліотеці.

 

З приходом весни до нас стрімко наближаються Шевченківські дні. І це не випадково: щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас і щороку новим, неповторним.

Розпочато цикл заходів, приурочених цим дням виставкою- вшануванням  «Велич Тарасового слова», яка організована в шкільній бібліотеці та бесідами біля книжкової виставки.

10 березня в  шкільну бібліотеку  на шевченківське свято  віртуальну подорож-екскурсію «Благословен той день і час, коли прослалась килимами земля, яку сходив Тарас…»  завітали учні  -х класів, щоб не просто вшанувати пам'ять геніального поета, а відчути його невмируще слово серцем, поринути до хвилюючого світу його любові.

Учні школи прийняли активну участь у акції «Діти читають Кобзаря». З великим захопленням діти розповідали вірші, прослухали записи пісень на слова Т.Г.Шевченка у виконання українських співаків.

 

9 березня минає 207 років з дня народження Тараса Шевченка. Син кріпака, який став одним з найвидатніших культурних діячів в історії та душею українського народу.

⠀

Розповідаємо маловідомі, але дуже цікаві факти про Кобзаря.

Шевченко

                

25 лютого виповнилося 150 років від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач), славетної письменниці, перекладача, публіциста, фольклориста, громадського діяча

В бібліотеці Ямпільської спеціальної школи до 150-річчя від дня народження Лесі Українки – видатної української письменниці, поетеси, перекладача відбулась презентація ювілейної книжково-ілюстративної виставки-вшанування «Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я..», на якій представлена література, що допоможе дізнатись більш ширше про життєвий та творчий шлях письменниці, різноманітність і багатство її літературних творів.

Учні 8-го класу взяли участь у поетичному вернісажі «Я маю в серці те, що не вмирає».

Вчитель української мови Базилюк Л.І. провела урок – презентацію життєвого та творчого шляху Л. Українки «Так! Я буду крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні… Буду жити! ». Учні 7 класу підготували цікаву інформацію про творчість письменниці.

Учні та педагогічні працівники із задоволенням взяли участь у флешмобі «Ні, я жива, я буду вічно жити»

 

    Наперодні міжнародного Дня рідної мови в Ямпільській спеціальній школі пройшло свято «О рідна мово, скарбе мій!», де вшановували рідне слово, як духовну святиню.

    В ході свята бібліотекар Анжела Едуардівна ознайомила дітей з цікавими фактами про українську мову, провела інформаційну хвилинку біля книжкової виставки «Пам'ять століть, відтворена у слові».

       Діти брали активну участь у конкурсах «Впізнай мене», «Добери антонім», «Ім’я на букву», «Жартівлива скринька», «Редактор» та інших, демонструючи свої знання, вміння, артистичні здібності і повагу до рідного слова

 

            Вже протягом 12 років у різних країнах світу відзначається Всесвітній день читання вголос. Учасники акцій, присвячених цьому дню, обирають книжку на свій смак, знаходять зацікавлену аудиторію і просто читають вголос. Цю ініціативу вже підхопили мешканці 173 країн. Цьогоріч Всесвітній день читання вголос припадає на 1 лютого.

 

        До Дня пам'яті героїв Крут представлена інформація як про події далеких років, коли в бою під Крутами на захист Української Народної Республіки стали київські студенти, так і про нещодавні часи і сучасних українських героїв: героїв Революції гідності, героїв Небесної сотні.

                                                                Герої України.  Крути   

        27 січня світ згадує жертв Голокосту — жахливої трагедії єврейського народу, яка, як свідчать більше 70 років історії, не навчила людей, що саме ненависть до «інакшості» призводить до темряви, болю, смерті.

 

    23 січня — 130 років із дня народження Павла Тичини. До громадської та політичної позиції поета історики літератури мають суперечливе ставлення, однак не заперечують, що ранній період творчості і поезія молодого Тичини — це щось сутнісно нове в українській літературі.

 

 

Проголошення Соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – історичний акт об’єднання українських земель в одній державі. Подія основоположна для українського державотворення.
22 січня у кожному куточку України відбудеться свято - 102-річниця з Дня проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. День Соборності України, який відзначається з 1999 року, який має глибоке історичне коріння і спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну державу.
 Соборність передбачає не лише пам’ять про минуле, а й потребує згуртованої спільної праці та взаємодії в сучасній Україні, коли ми, з різних регіонів, спілкуємося, разом працюємо, створюємо знакове і важливе.

                                              День Соборності України